Авторський.
..............Діалог Росії з Україною..............
-Ну что, сосед? Не будет мне прощенья?
-Звичайно ж ні! Прийми свій автомат!
-Ты знаешь, доставляет умиленья,
Ведь был когда-то мне, как брат...
-Про брата ти забудь, не згадуй це ніколи,
Для мене ти тепер, як кажуть у вас, "враг",
Ворожа ви сім’я, вже алергія, бджоли.
Не мали жало? Зброя у руках?
-Не ври! Мне показать патроны?
И знаешь сколько стоит пистолет?
Зачем мне убивать? Мы хорошо знакомы.
Какая чушь?! Какой унылый бред?!
-Ти правду вже змішав з брехнею.
За що ж я мусив тебе вибачать?
А може ще підкинути ідею,
Як на поріг непрошеним ступать?
-Ну хватит, надо отдохнуть, может на речку?
Или на море, то что из крови?
Забудь о всём! Расстопим печку...
-Який же жах?! Он куля на траві.
Ти не вберіг синів, своїх знайомих.
Це гірше, ніж вбивати ворогів.
Ти - людожер, ти - сатана, ти - горе,
Для тих, хто не забуде батогів.
-Да ладно там! Не злись! Ну что такого?
Вот вроде сильно ты переживал?
Ещё скажи спасибо Богу,
Что я от неизвестности спасал.
-Не рятував! Не рятував, проклятий!
Нема про що з тобою говорить!
Я бачу смерть для тебе, ніби свято,
Чому б тобі у пеклі не горіть?
Ці дії так приносять тобі радість?
А що, якби ніхто не постраждав,
Якби в дітей не забирав ти старість,
Неназвану війну б не починав?
Ти все мовчиш. Назвався братом,
А зараз забираєш в рідних хліб.
Не зрозумів??? Ти стаєш катом!
"Герой" який без остраху осліп...
